15 грудня, 2017

Photo by Vyacheslav Argenberg on Unsplash

З вересня на базі Школи права УКУ стала доступна одна із найбільших у світі баз результатів правових досліджень «HeinOnline». Завдяки підтримці Національного координатора проектів ОБСЄ в Україні безкоштовно скористатися базою у Центрі Митрополита Андрея Шептицького можуть усі охочі.

Наша команда ділитиметься власними тематичними підбірками матеріалів, які стали доступними завдяки «HeinOnline». Першим про матеріали на тему анексії Криму розповів Тарас Цимбрівський, завідувач кафедри Теорії права та прав людини УКУ:

«База «Heoinonline» – незамінна річ у моїй професії. Система має широке меню можливостей (опції пошуку за ключовими словами, за прізвищем автора, за найбільш цитованими працями, за роками, а також ряд інших корисних функцій) і, водночас, є достатньо простою у використанні. Тут не має жодних кордонів між користувачем та іноземними фаховими юридичними виданнями.

Кожного разу я звертаюсь до наявних ресурсів у пошуку потрібної інформації для підготовки до лекційних занять, публічних виступів, для написання наукових статей, або ж в цілях надання консультацій, експертних висновків.

Мій останній досвід роботи з Heionline стосувався підбірки матеріалів на тему анексії Криму.

Особливо цінними знахідкою для мене стала стаття Glen Anderson, присвячена інтерпретації принципу рівноправ’я і самовизначення народів з перспективи теорії та практики міжнародного права, опублікована у Brooklyn Journal of International Law. У дослідженні автор обгрунтовує поняття сецесії, що передбачає дії одностороннього чи консенсуального характеру, спрямовані на вихід адміністративно-територіальної одиниці зі складу державної території. Також сецесія як одну із форм самовизначення розглядається виключно як крайній засіб, що може підлягати застосуванню в умовах грубих і масових порушень прав людини, наприклад, у випадку етнічних чисток, геноциду.  

Не менш цікавий інтерес становить наукова стаття Jure Vidmar, розміщена у виданні German Law Journal, щодо юридичного аналізу «приєднання» Криму до складу Російської Федерації. У даному контексті наголошується на тому, що декларації незалежності, прийняті у порушення імперативних норм міжнародного права (приміром, заборона застосування сили або погрози силою) є не лише незаконними, але й передбачають юридичний обов’язок держав не визнавати будь-які зміни, які настали в результаті таких дій. За інших обставин сецесія не може автоматично перетворюватись у незаконний акт з точки зору міжнародного права. Доктрина відновлювальної сецесії (remedial secession) не може бути застосовною до ситуації Криму з тих причин, що на той час не було жодних ознак гуманітарної катастрофи.

Водночас заслуговує на увагу стаття Alisa Gdalina у виданні Cardozo Journal of International and Comparative Law, в якій ґрунтовно досліджується сецесія через призму норм і принципів міжнародного права. У питанні співвідношення принципу рівноправ’я і самовизначення із принципом територіальної цілісності важливе розуміння того, що держава, яка створює відповідні умови та гарантії для реалізації внутрішнього самовизначення може покликатись на принцип територіальної цілісності з метою захисту від фрагментації власної території. Незважаючи на те, що принцип рівноправ’я і самовизначення народів є одним із загальновизнаних принципів міжнародного права, до цього часу дискусійним питанням залишається «носій» цього права (іншими словами – суб’єкт самовизначення). Попри деякі спроби, у міжнародному праві досі не розроблено загальноприйнятого поняття «народ». 

З-поміж іншого, також необхідно виокремити статтю Thomas D. Grant в журналі Indonesian Journal of International and Comparative Law. У фокусі дослідження збройна інтервенція Російської Федерації на території України, що аналізується в контексті листа-звернення В. Януковича до президента Російської Федерації. У статті надано правову оцінку фактичним обставинам справи як з точки зору національного, так і міжнародного права. Незаконність дій В. Януковича є настільки очевидною, що навіть якщо презюмувати його чинний статус Президента на той час, то навіть це можна поставити під сумнів з огляду на порушення ним істотних вимог національного права щодо компетенції укладати міжнародні договори, що передбачено ст. 46 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.»

Скористатися базою можна безкоштовно у Центрі Митрополита Андрея Шептицького. Детальніше про це ми писали за цим посиланням.