26 січня, 2018

Кориневич Антон Олександрович

кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

 4 грудня 2017 року Офіс (Канцелярія) Прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) опублікував Звіт щодо дій з попереднього вивчення (попереднього розслідування) за 2017 рік. Слід зазначити, що такий Звіт Офіс Прокурора МКС публікує щороку, сам по собі Звіт не є юридично обов’язковим документом, але формулює точку зору Офісу Прокурора щодо тієї чи іншої ситуації, що знаходиться на етапі попереднього вивчення.

Як і у минулі два роки, цьогорічний Звіт щодо дій з попереднього вивчення містить секцію, присвячену справі «Ситуація в Україні», яка наразі знаходиться на етапі попереднього вивчення Офісом Прокурора МКС. Незважаючи на те, що Україна не є учасницею Римського статуту МКС, наша держава двічі скористалася статутним механізмом початку розгляду ситуації у Суді щодо держави, яка не є учасником Римського статуту, на основі положень п. 3 статті 12 Римського статуту.

В результаті подання Україною двох таких звернень (заяв) на основі положень п. 3 статті 12 Римського статуту, Офіс Прокурора МКС об’єднав два звернення та сьогодні проводить попереднє вивчення справи «Ситуація в Україні». Ця ситуація складається з трьох складових елементів:

  1. Злочини, вчинені проти Майдану;
  2. Злочини, вчинені в Криму;
  3. Злочини, вчинені на Донбасі.

Особливо важливо підкреслити, що друге звернення України щодо визнання юрисдикції МКС не містить фінальної дати, тому надає Міжнародному кримінальному суду право реагувати на будь-які події, що сьогодні або у майбутньому відбуваються або будуть відбуватися на території України.

У правозахисників та правоохоронних органів ще є час та можливість переконати Офіс Прокурора МКС у наявності контекстуальних елементів злочинів проти людяності у злочинів, вчинених на Майдані.

Щодо суті Звіту щодо дій з попереднього вивчення за 2017 рік, то у ньому Офіс Прокурора МКС не змінив своєї точки зору щодо кваліфікації злочинів, вчинених на Майдані, яку Офіс Прокурора висловив у відповідному Звіті щодо дій з попереднього вивчення за 2015 рік. У ньому Офіс Прокурора визнав, що злочини, вчинені на Майдані, були серйозними порушеннями прав людини, проте, в той же час, Офіс Прокурора не побачив щодо цих злочинів необхідного контекстуального елементу злочинів проти людяності, а саме широкомасштабного чи систематичного нападу на цивільне населення. Наразі Офіс Прокурора МКС аналізує додаткові повідомлення та матеріали, подані, зокрема, адвокатами жертв злочинів, вчинених на Майдані, щодо можливої наявності у злочинів проти Майдану контекстуального елементу злочинів проти людяності. Відповідно, у правозахисників та правоохоронних органів ще є час та можливість переконати Офіс Прокурора МКС у наявності контекстуальних елементів злочинів проти людяності у злочинів, вчинених на Майдані.

На території Криму можливе вчинення як геноциду і злочинів проти людяності, так і воєнних злочинів.

Щодо ситуації в Криму, то Звіт за 2017 (в п. 88), так само як і Звіт за 2016 рік, чітко кваліфікує її як окупацію, до якої, відповідно, застосовується правовий режим міжнародного збройного конфлікту. Таким чином, на території Криму можливе вчинення як геноциду і злочинів проти людяності, так і воєнних злочинів. Серед можливих злочинів, скоєних в Криму, які можуть підпадати під юрисдикцію МКС, Офіс Прокурора визначає зникнення та вбивства, жорстоке поводження, примусовий призов жителів Криму на службу до Збройних Сил Російської Федерації, порушення права на справедливе та нормальне судочинство, переміщення частини цивільного населення Російської Федерації в Крим і частини населення Криму за межі його території, захоплення майна, переслідування кримських татар.

Станом на сьогодні, Офіс Прокурора МКС кваліфікує ситуацію на Донбасі як два збройні конфлікти, що відбуваються паралельно: неміжнародний збройний конфлікт і міжнародний збройний конфлікт.

Щодо ситуації на Донбасі, то Офіс Прокурора так само по суті не змінив своєї кваліфікації ситуації, наданої у Звіті за 2016 рік. В п. 94 Звіту за 2017 рік Офіс Прокурора МКС робить посилання на свій Звіт за 2016 рік і зазначає, що до 30 квітня 2014 року інтенсивність бойових дій між українськими урядовими військами і антиурядовими збройними елементами на сході України досягла рівня, який передбачає застосування права збройних конфліктів, і що збройні групи, що діють на сході України, включно з «ЛНР» і «ДНР», достатньо організовані, щоб розглядатися як сторони неміжнародного збройного конфлікту. Разом з тим, Офіс Прокурора МКС також навів додаткові свідчення, що вказують на факт існування прямого військового протистояння між збройними силами Російської Федерації та України, з чого випливає, що, найпізніше з 14 липня 2014 року, паралельно з неміжнародним збройним конфліктом, на сході України мав місце міжнародний збройний конфлікт. Таким чином, станом на сьогодні, Офіс Прокурора МКС кваліфікує ситуацію на Донбасі як два збройні конфлікти, що відбуваються паралельно: неміжнародний збройний конфлікт і міжнародний збройний конфлікт. Однак актуальним залишається питання часових рамок застосування правового режиму кожного з цих двох видів збройного конфлікту до ситуації на Донбасі.

В п. 95 Звіту за 2017 Офіс Прокурора МКС відзначає, що він продовжує розглядати заяви про те, що Російська Федерація здійснювала і здійснює загальний контроль над збройними групами на сході України з метою встановити, чи можна розглядати збройний конфлікт між Збройними Силами України і антиурядовими збройними групами, який в інших випадках вважався би неміжнародним, як міжнародний збройний конфлікт. Відповідно, правоохоронні органи, органи державної влади повинні забезпечити Офіс Прокурора МКС належною інформацією щодо здійснення Російською Федерацією загального контролю над антиурядовими збройними угрупованнями на Донбасі. Це вкрай важливо для проведення Офісом Прокурора МКС остаточної кваліфікації збройного конфлікту на Донбасі. В цьому контексті, звичайно, варто зазначити, що кваліфікація ситуації, зокрема наявності та характеру збройного конфлікту, для Офісу Прокурора МКС має більш технічне значення і полягає перш за все у визначенні застосовного права (тобто, чи наявний збройний конфлікт і чи можна вести мову про можливе вчинення воєнних злочинів, яким за характером є збройний конфлікт і, відповідно, які частини і пункти статті 8 Римського статуту можна застосовувати тощо). Проте, очевидно, всі ми розуміємо вагу і значення кваліфікації ситуації на Донбасі Офісом Прокурора МКС.

В контексті подій на сході України Офісом Прокурора МКС зафіксовано більше 1200 випадків можливого вчинення злочинів після 20 лютого 2014 року. Серед можливих злочинів, що були скоєні на Донбасі, та можуть підпадати під юрисдикцію МКС, Офіс Прокурора визначив вбивства (зокрема, вбивство як мінімум 2505 цивільних осіб з квітня 2014 року по серпень 2017 року), знищення цивільних об’єктів, тримання під вартою без дотримання належної правової процедури, катування та жорстоке поводження, сексуальні та гендерні злочини, зникнення осіб.

В цілому, Звіт Офісу Прокурора МКС щодо дій з попереднього вивчення за 2017 рік не здійснив якогось значного прориву у попередньому вивченні Офісом Прокурора ситуації в Україні, проте свідчить по активну роботу Офісу над цим питанням. Зокрема, у 2017 році Офіс Прокурора розширив базу можливих злочинів, що можуть підпадати під юрисдикцію МКС, та продовжує працювати у цьому напрямку.

 

Науковий блог опубліковано у рамках проекту Школи права УКУ “Перехідне правосуддя та примирення в Україні”. Погляди автора не обов’язково відображують погляди Школи права Українського католицького університету.