6 грудня, 2017

Антон Тарасюк – digital lawyer, керівник ІТ-практики Legal It Group, розробляв договори в рамках game-dev, fin-tech, med-tech, ad-tech, agro-tech, а також проектів в галузі Big Data. В перерві між лекціями про Big Data та Law, які Антон читав на Програмі ІТ права УКУ, нам вдалось виловити його на каві і поговорити про такий тип клієнтів як «інді-відчайдухи», чи «войти в ІТ» ще досі в тренді, чого юристи можуть навчитися у рекламістів та розробників, що таке фіджитал та що б він зробив, якщо б міг прожити ще плюс 100 років.

 

Найбільш популярними послугами, по які звертаються люди з tech-індустрії до юридичних компаній – це, зазвичай, укладання договорів з конкретним замовником чи розробником на розробку софта, консультації стосовно авторського права і т.д. Ви ж розвиваєтеся в напрямку діджитал-маркетингу, діджитал-реклами і суміжних речей, навіть пов’язаних з SMM-ом. Чому обрали саме такий вектор?

Я думаю, так склалося історично, тому що перші два роки своєї юридичної кар’єри я працював в дуже великому рекламному холдингу інхаус-юристом, працював з корпораціями-«монстрами», і відповідно, після того, як я пішов в юриспруденцію вже в форматі юридичної фірми, ми все одно захотіли продовжити практику, а оскільки ми розвивалися на ринку ІТ – пішли в діджитал-рекламу. Зараз в нас є клієнти в цій сфері, в них також виникає багато запитань щодо використання окремих матеріалів на певний ринок, щодо договорів з тими ж sale’зами, або з smm-никами чи з дизайнерами, бо важко спрогнозувати і оцінити результат діджитал-маркетингових послуг, тому в договорі слід все чітко прописувати.

Що найбільше вам імпонує у співпраці з ними? Що такого юристи можуть навчитися від розробників або від людей, які працюють в рекламі?

У світі ІТ-права фраза «ми вчимося у наших клієнтів» вже давно стала шаблонною, але в принципі воно так і є. Ми постійно вчимося процесам, ми також працюємо в Slack і розуміємо, що таке боти, як вони працюють. В нас, до речі, є світ бот. Ми його зробили ще в 2014 році, а використовуємо його для внутрішніх потреб. Він автоматизує і роботизує нашу роботу. А так, оскільки ми розробляємо договори під конкретні бізнес-процеси, під конкретні компанії, то, відповідно, ми розуміємо їх процеси і пробуємо якісь речі впроваджувати у своїй компанії. Тобто це автоматизація, оптимізація і роботизація.

«Інді-відчайдухи» – це дуже цікавий тип клієнтів, які дуже завжди вимогливі: вони вимогливі до себе і до інших, і з ними дуже цікаво, бо вони дійсно створюють щось нове та неймовірне.»

У вас на сайті чи на FB-сторінці я знайшла інформацію про те, що ви супроводжуєте розробку інді-ігор. Розкажіть більше про це.

До нас часто приходять клієнти, які самі все займаються розробкою, самі десь викуповують дизайн і самі це завантажують на Google Play чи на AppStore, після чого отримують з цього прибуток. Це такі «інді-відчайдухи», як ми їх називаємо, які самостійно все роблять і їм ніхто не потрібен. Насправді, це дуже цікавий тип клієнтів, які дуже завжди вимогливі: вони вимогливі до себе і до інших, і з ними дуже цікаво, бо вони дійсно створюють щось нове та неймовірне. Кейси, які в нас бувають з ними – це, наприклад, зареєструвати торгову марку в Штатах, захист всіх їхніх розробок, а також договори з якимись підрядниками на ті ж самі персонажі, чи якісь фішки. Тому сама індустрія GameDev, вона надцікава зараз в тому плані, що конкуренція на цьому ринку все більша і більша, особливо для мобільних ігор і тому, і ринок стає все більшим і там постійно якийсь цікавий контент, з яким ти працюєш: може бути гра про якихось монстрів-зомбі, гра в стилі аніме про якісь вбивства, може бути гра взагалі про щось незрозуміле, але це цікаво і ти це щораз вивчаєш. Може бути гра про лікарів, або ще про когось — ти розумієш, що там написано, вивчаєш контент гри, що там можна публікувати, а що потрібно публікувати з якимись дисклеймерами тощо.

За останні рік-два в інфопросторі дуже багато розмов і дискусій про аджайл, скрам, холакратію і т.д. Яким чином ви організовуєте роботу в своїй компанії?

Спочатку я був один як голова департаменту ІТ-права в нашій компанії, а потім ми почали розширюватися (це почалося 3 роки тому) і чим більше було запитів, тим більше розширювалися. В нас всі позиції створені запитом на них. Зараз в нас така структура компанії: в нас є двоє мідл-юристів, які також мають на собі менеджерські функції; одна дівчина займається блоком абонентських клієнтів, інший хлопець займається блоком вотерфол-клієнтів, як ми їх називаємо, тобто тих, які заходять одноразово, або повертаються. Відповідно, вони відповідають за ці блоки плюс вони самі юристи. Є також джуни, які виконують певні функції. Плюс в нас ще є бренд-менеджер, який займається маркетингом і всіма іншими речами, Також є фінансист, який менеджерить кеш-флоу і звісно – старший Партнер, який приймає стратегічні рішення і драйвить команду:) Але фішка в тому, що всі компетенції, які ми намагаємося виконувати, пов’язані з тим, що є відповідні запити, тобто ми не створюємо позицій просто так: кожна позиція продиктована тим, що в них є певний інтерес компанії, щоб зробити щось у цьому напрямку. Наприклад, є інтерес гарно, постійно, планово і добре працювати з абонентськими клієнтами, відповідно, для цього потрібна людина, яка за це постійно відповідатиме.

«В нас такий тренд зараз, що в нашу компанію можна прийти «зеленим» джуном, рік попрацювати і тебе вже хантять з ІТ-компаній на «інхаус» на досить високі позиції і ми розуміємо, що це також бонус для тих, хто до нас приходить»

Дуже часто буває, що в таку компанію приходять молоді правники з великим ентузіазмом, бажанням щось змінити і схильністю проявляти ініціативу. Як ви заохочуєте їх проявляти ініціативу?

В нас для цього створені всі умови, лиш би хотілося цим займатися. Можна розвивати якісь свої проекти, можна писати статті на сайт, можна їздити на конференції, мітапи і воркшопи. В нас такий тренд зараз, що в нашу компанію можна прийти «зеленим» джуном, рік попрацювати і тебе вже хантять з ІТ-компаній на «інхаус» на досить високі позиції і ми розуміємо, що це також бонус для тих, хто до нас приходить, бо людина не працює в одній компанії вічно — ми це розуміємо, але це бонус також для тих, хто приходить до нас молодим  і може піти далі-далі і вище-вище-вище «інхауса». В нас постійно різноманітні запити і багато чому вчишся.

«Світ став дуже фіджитал: у вас є частина фізикал, частина діджитал і ви повністю в двох вимірах.»

Зазвичай в юридичних компаніях, далеко не у всіх, але є люди, які займаються PR’ом та SMM’ом, але у вас є й ті, що займаються діджитал-маркетингом.

Ми розуміли, що для ІТ-права нема сенсу розміщувати оголошення в газетах, тобто треба йти до клієнтів тими шляхами, якими вони користуються, тому ми і зосереджені на діджиталі. Плюс, в нас є, звичайно, фізичні виступи на конференціях чи тренінгах, це також необхідно. Однак, я вважаю, що, якщо ти працюєш з ІТ, то ти маєш використовувати діджитал-канали, інших варіантів немає. Просто світ став дуже фіджитал: у вас є частина фізикал, частина діджитал і ви повністю в двох вимірах. Відповідно, до вас потрібно стукати в той вимір, в якому ви перебуваєте частіше, а це діджитал.

«Дуже важливим, коли ти працюєш з ІТ, є розуміння процесів: як взагалі працюють ІТ-компанії, що таке стартап, що таке фалафель, що таке світшот, це musthave просто.»

Фраза «войти в ІТ» ще досі залишається актуальною і багато правників йдуть працювати в ІТ, бо це тренд, бо там доволі непогана зарплатня. Як ви до цього ставитеся?

Хоча це і банальна фраза, але я почав цим займатися тоді, коли це ще не було мейнстрімом. В 2012 році в мене була тема магістерської роботи «Юридичний супровід інтернет-проектів», я тоді навчався в Академії адвокатури і на той час це була досить інноваційна тема. Тоді ще ніхто не розумів, що таке SЕО-договори, що таке SMM-договори, договори на діджитал-маркетинг, договори на розробку софта SААS. Це зараз вже такі поняття зрозумілі багатьом, але тоді це було в новинку. Тоді навіть сам формат договорів на розробку софта ніхто не розумів, тож я почав це вивчати. Потім я пішов у рекламу, в тому числі в діджитал-рекламу і працював там. В кінці 2014 року ми створили компанію Legal IT Group і почали займатися ІТ-правом. Зараз я продовжую своє академічне навчання, я є аспірантом — тема моєї дисертації «Інформація як об’єкт правовідносин в епоху великих даних». Думаю, що робота вийде дуже класною, якщо я її напишу. А зараз для тих, хто хоче «войти в ІТ», це потрібно робити, тому що все більше галузей стають tech і ти мусиш розуміти, що взагалі відбувається. Дуже важливим, коли ти працюєш з ІТ, є розуміння процесів: як взагалі працюють ІТ-компанії, що таке стартап, що таке фалафель, що таке світшот, це musthave просто. Щоб нормально регулювати бізнес-процеси, їх треба розуміти. Так само, якщо ти працюєш в аграрній сфері, ти мусиш розуміти, як вирощується худоба, чи як вирощується врожай. Так само, ти повинен в ІТ розуміти, як пишеться код, чому відбувається конфлікт, або чому він не відбувається, бо треба регулювати інтереси таким чином, щоб було вигідно двом сторонам. Часто приходять сторони стартапу, які не мають бізнес-домовленостей і кажуть: «Фіксуйте нам все на папері». Але як фіксувати це на папері, якщо сторони самі не розуміють, що вони хочуть. Тому потрібно розмовляти і дізнаватися.

ІТ-юристам потрібно вміти кодити, чи вони можуть просто співпрацювати з розробниками?

Я трохи можу писати на JavaScript і трохи верстати, але це все якісь балачки, більше поклацати. Ми зрештою робити нашого Telegram-бота, який був повністю на Node JS. Все ж, я вважаю, що кожен має займатися своєю справою. Ти повинен знати якісь основи того, до чого ти дотичний, ну а  зараз для ІТ-юристів набагато важливішими є навички ІТ-менеджменту і клієнт-сервісу. А з точки зору кодингу, слід просто знати і розуміти, які є мови програмування і чим відрізняється Dev від DevOps в рамках позицій тощо.

Зрозуміло, з якими клієнтами вам найкомфортніше працювати, але як ви розумієте, що певний клієнт категорично не ваш? З якими типами клієнтів ви би не працювали?

Наші клієнти – це завжди інноватори. Я навіть не можу придумати якогось конкретного клієнта, який мені зовсім не подобається, тому що всі клієнти специфічні і до кожного треба знайти свій підхід. Але якщо придумати якийсь антипод ідеального клієнта, то можливо це той, хто не готовий витрачати свої сили і фінанси на те, щоб створювати свій продукт, а бажає якось залучати інших і брехати іншим.

Ну і наостанок. Якщо б ви могли прожити ще плюс 100 років, що б ви створили чи змінили за цей час?

Може мені вдасться прожити ще плюс 100 років (сміється). В нас є проекти, які розробляють дуже круті MedTech штуки, ми їх супроводжуємо і це реально такий моніторинг за твоїм станом здоров’я, завдяки якому ти зможеш прожити довше, якщо почнеш задумуватися про це вже зараз. Дивлячись, як зараз розвивається віртуальна реальність, то думаю, що в майбутньому складеться такий світ, повністю скомпонований з віртуальною реальністю — це буде новий рівень якогось буття. Я би взяв участь у якомусь такому проекті.