13.06.2019

Багато проблем у сфері юриспруденції можна “технічно” спростити, проте досі залишаються ділянки, де Legaltech ще не застосовують. Про що варто пам’ятати, створюючи Legaltech стартап, обговорили під час відкритого заходу Школи права УКУ “Le[email protected]: шанси та ілюзії”.

Legaltech – це поєднання різних напрямів юриспруденції та високих технологій, головним чином шляхом створення і розвитку комп`ютерних програм у широкому сенсі (офлайнові та онлайнові застосунки, чат-боти, веб-боти, скрипти, пошукові системи та ін.) з метою підвищення ефективності, швидкості, якості, зручності та економності вирішення тих чи інших юридичних завдань.

  1. Знання проблематики та юриспруденції 

Діма Гадомський з Axon Partners став першим спікером, який поділився своїми думками щодо потенціалу Legaltech:

«Стартап, щоб бути успішним, повинен відповідати на реальну потребу свого «юзера», своєї цільової аудиторії. Legaltech зараз в тренді, проте в майбутньому широка зацікавленість юристів у цій галузі піде на спад. Зараз ІТ-технології вийшли в топ зацікавлень суспільства і Legaltech своєрідна відповідь на «тренд». Проте, реально потрібно повертатись до витоків і нормально займатись юриспрунденцією, а не «страдати фігньою».  

На думку Діми, юристам важливо зараз не зациклюватись на Legaltech, як феномені. Важливо попрацювати в юридичній сфері для того, щоб зрозуміти, яким чином за допомогою технологій можна вирішити ту чи іншу проблему. Позитивним прикладом може послужити Юрій Заремба, який розробив систему автоматичної генерації договорів.

“Проблема не є в стартапах, які виникають, бо їх є багато класних. Проте часто особи, які займаються саме цією галуззю юриспруденції, зовсім її не знають, – зазначив Діма Гадомський. –  Стартапи, які виникають, не відповідають потребам, які є в юридичних колах, а отже зовсім не є успішними».

  1. Потреба «юзера»

Наступною спікеркою заходу стала Марта Романяк, керівник Управління ІТ Львівської міської ради:

«Я працювала в ІТ-кластері і протягом цього часу я працювала над проектом «Офіційний портал мешканців» міста Львова, в якому на даний момент можна замовити послугу ЛМР, зареєструвати електронне звернення в ЛМР, записатись на прийом до посадовця, створити запит довідки про несудимість.

Як ми підходили до свого стартапу? Ми запитали себе, що буде корисним для нашого юзера (користувача), тобто які послуги найчастіше потрібні львів’янину. Кінцевою метою та ідеєю було відмінити ЦНАПи і перевести все в онлайн режим».

Під час заходу Марта презентувала дослідження, яке вони провели спільно із Юридичним відділом ЛМР. Команда проаналізувала найчастіше використовувані юридичні сервіси. До прикладу, зараз для погодження парканів не потрібно дозволу Львівської міської ради. Проте люди і надалі продовжують звертатись із цим питанням. Legaltech проекти можуть стати чудовим засобом для інформування мешканців про зміну подібних законів.

 

3. Метод спроб та виправлення помилок

 

Юлія Салдан, референт Хмельницького апеляційного суду розпочала свою презентацію із позитивних моментів:

«Наш ІТ-відділ розробив систему внутрішнього спілкування для Хмельницького апеляційного суду. Це змогло розвантажити працівників: будь-яка заявка поступає онлайн, відповідь теж отримується електронно. Не потрібно телефонувати до особи і пояснювати їй проблему, можна чітко, ясно і зрозуміло отримати інформацію, що пришвидшує ефективність праці. Проте наразі це працює тільки із ІТ-відділом нашого суду».

Практичний лайфхак від Юлії полягає у вмінні окреслити свою цільову аудиторію: 

«Якщо ви маєте ідеї щодо впровадження чи реалізації Legaltech стартапу, потрібно співпрацювати із суддями, – вважає Юлія. –  Наведу вам приклад. В офісі судді є мінімум три особи: суддя, секретар та помічник.  Якщо судді під час судового засідання потрібно прослухати якийсь аудіозапис, зазвичай це робиться не в тій програмі, де він переглядає документи справи. Зазвичай це аудіо записане на окремому компакт диску, який може і не працювати. Тому щоразу, як пропонується якась модернізація, судді ставляться до цього зі скептицизмом. Ми повинні переконати їх і показати, що те чи інше впровадження буде дійсно корисним і зручним у користуванні».

4. Аналізуйте

Як зазначила Аліна Куц-Карпенко, державний експерт експертної групи з прав людини Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції, перш, ніж щось робити, проблему потрібно проаналізувати:

“Самі стартапи можна порівняти з законопроектами: якщо є один потужний законопроект, але поруч виникають безліч інших, які дублюють основний або просуваються не тими шляхами, то цей основний законопроект може загубитися. Так само і зі стартапами”.

Аліна порадила ретельно вивчати проблему та вже запропоновані рішення. Також експертка зазначила, що Міністерства вже дійсно відкриті до того, щоб впроваджувати вирішення проблем на рівні IT-рішень. Зокрема, Міністерство юстиції організувало  Хакатон, під час якого учасникам запропонували знайти рішення однієї із проблем, із якими найчастіше стикаються у Директораті.

Із презентацією Аліни можна ознайомитися тут

Найближчим часом Школа права УКУ анонсує запуск акселераційної програми для Legaltech стартапів. Стежте за новинами 😉